ІСТОРІЯ ПАРАФІЇ

      Наприкінці 40-х років 20 століття післявоєнні політичні втікачі з України почали поселятись у Берлінгтоні, Онтаріо. У травні 1953 року група 19 родин Української Католицької громади та Всечесніший Отець Мітрат Антон Цимбаліст вирішили закупити столітній, римо-католицький храм Святого Йоана, який на той час був виставлений на продаж за початковою ціною $22,000.00. Після переговорів ціну продажу було зменшено до $10,000.00. Громада змогла зібрати лише $847.00 (в той час пересічна платня була 60 центів за годину), а на решту суми було оформлено позику. Храм було переіменовано на Українську Католицьку Церкву Покрови пресвятої Богородиці.

      Нутро храму було перероблено згідно з Візантійським обрядом і 31 травня 1953 року о. Антон Цимбаліст відслужив першу Божественну літургію. Офіційним днем відкриття парафії є 25 жовтня 1953 року – у цей день парафія отримала благословення Преосвященного Владики Кир Ізидора Борецького, Апостольського Екзарха для Українців Католиків Торонта та Східної Канади. У 1953-1956 р. душпастирство Парафії здійснювали Духовні отці з Парафії Святого духа в Гамільтоні, а у 1956-1962 р. – монаший клир Чину отців Редемптористів.

      У 1958-1959 р. побудовано Парафіяльну Залю та зорганізовано Українську “Рідну школу” під керівництвом Олекси Хевпи. На той час це був найбільший банкетний зал у Берлінгтоні.

      У 1961-1964 р. Парохом призначено о. мітрата Павла Джулинського. У цей час парафія придбала сусідню хату на Perl street та перетворила її на парафіяльну резиденцію. Пізніше, на місці цієї будівлі було споруджено теперішній церковний храм.

      У 1964-1967 р. Парохію очолив о. Василь Лавришин. Він був великим знавцем і виконавцем вишиванок і з допомогою жінок парафіяльного відділу Ліги Українських католицьких жінок Канади була виконана більшість церковних вишивок. Також у цей час при Парохії було закладено Школу Українського Танцю.

      У 1967-1970 р. Парохом працював о. мітрат Лютослав Кусий. У цей період було прийнято рішення та виготовлено проєкт побудови нового храму.

      У 1970-1972 р. Парохію очолив о. Стефан Кузьма. Розпочато збір коштів на побудову нового храму. Також вперше було відправлено двомовну (українсько-англійську) Божественну Літургію. Збір коштів продовжився у 1972-1973 р. під керівництвом пароха о. Володимира Шараневича.

      У 1973-1974 р. Парохом працював о. Василь Гуменюк. Було викопано підвал і розпочато будову нової церкви. Під час архієрейської візитації Патріархом Йосифом Сліпим вірних міста Гамільтону, делегація з Берлінгтону привезла наріжний камінь майбутнього храму, який було посвячено Блаженнішим.

      IУ 1974 році Парохію очолив о. Юрій Ковальський, який здійснював служіння більше 10 років. За цей час було побудовано нову церкву, яку було посвячено 18 жовтня 1975 року Преосвященним Владикою Кир Ізидором Борецьким, Єпархом Торонта і Східної Канади у присутності численних високоповажних гостей.

      Церкву було збудовано за 2 з лишнім роки завдяки титанічним зусиллям тодішніх парафіян, особливо братів Тиханських, які були одними з найкращих майстрів мулярної справи в Бeрлінгтоні і після основної роботи приходили на будову церкви щоб покласти кілька рядів цегли. А інші парафіяни у вихідні дні або після роботи приходили на будівництво і в наплічниках переносили цеглу на риштування, щоб забезпечити мулярів матеріалом для роботи.

      Не можна не згадати й інших парафіян, які економили на всьому, зокрема винаймали неопалювані гаражі замість апартаментів та жертвували останні гроші на будову церкви. Також значні кошти було залучено завдяки оренді парафіяльної зали для проведення весіль, банкетів та інших урочистостей.

      Навесні 1976 року було розібрано старий церковний храм Святого Йоана, на місці якого споруджено паркінг для автомашин. Для того, щоб увічнити місце старого храму у 1977 році на його місці було споруджено придорожній Хрест

      Восени 1976 року, Його Блаженство Партіярх Йосиф Сліпий, Кардинал і Глава Української Католицької Церкви відвідав Парафію в Берлінгтоні з архієрейською візитацією. Блаженніший дотримався своєї обіцянки відвідати новозбудований церковний храм та поблагословив новозготовлені головну трапезу, проскомидійник, ризник і тетрапод під час Архієреєйької Божественної Літургії.

      У 1983 році Парафія відзначила ювілей 30-ліття. З цієї нагоди придбано нові дубові лавки до церковного храму. У 1984 році під проводом нового Пароха о. Андрія Корманіка відновлено службу Божественних Літургій з вживанням англійської мови. У 1988 році з нагоди Тисячоліття Хрещення Руси-України споруджено Іконостас, автором ікон до якого є відомий художник Богдан Головацький.

      У 1991-1994 р. Парохом призначено о. Романа Цукровського. На цей час припав ювілей 40-ліття Парафії. З цієї нагоди 16 жовтня 1993 року відбулась Архієрейська Божествення Літургія, сослужена Владиками Кир Ізидором Борецьким, Єпархом Торонта і Східної Канади та Кир Романом Даниляком, Апостольським Адміністратором.

      20 серпня 1994 року Парафію з архієрейським візитом відвідав Його Преосвященство, Кир Володимир Стернюк, , Митрополит Львівський.

      У 1994-1995 році Парафія перебувала під душпастирською опікою клиру Української Католицької парафії Святого Миколая, Торонто, а з 1996 року і по сьогоднішній час Парафію очолює о. Зенон Вальницький.

      У 2000 році, за проєктом іконописця Богдана Головацького, на входових дверях до церковного храму вирізьблено у склі ікони Архангелів і Херувимів.

      У 2003 році Парафія відзначила 50-річчя заснування. На честь ювілею було видано спеціальну пам’ятну книгу – хроніку Парафії. 25 жовтня 2003 року, рівно через 50 років з дня освячення парафії було проведено святковий бенкет за участі високоповажних гостей. Наступного дня відбулась архієрейська божественна літургія, яку відправив Владика Кир Стефан Хміляр, Єпарх Торонта і Східної Канади.

      У травні 2014 року по дорозі з Торонто до згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії в Анкастер (Гамільтон) нашу парафію з коротким візитом відвідав Блаженніший Патріарх Святослав Шевчук який освятив ікону Пресвятої Богородиці "Двері милосердя"

      Існування нашої Парафії було б неможливим без Божої опіки, а також без титанічної праці усіх адміністраторів, парохів та парафіян, які через свою віру, українську спадщину, посвяту, пожертви та вірність спричинили можливим становлення та розвиток нашої Парафії. Дякуємо усім отцям і парафіянам та молимо і просимо Господа прийняти у своє Царство усіх успопших наших парафіян. Хай Господь Бог і Спас наш Ісус Христос благословить нашу церковну спільноту безмежними ласками свого чоловіколюбія, а Пресвята Богородиця, наша Покровителька, огортає нашу громаду Покровом своєї материнської опіки на МНОГІЇ І БЛАГІЇ ЛІТА!